Митрофаненко Ю.С. Робітники й селяни проти«робітничо-селянської влади»
Юрій Матівос Сумна історія: зникли з карти, живуть у пам’яті. 55 років тому, 3 листопада 1960 року було запущено останній, 12 агрегат Кременчуцької гідроелектростанції. Невдовзі розпочалося відселення жителів населених пунктів з території, яка підпадала затопленню водами майбутнього водосховища, сьогодні найбільшого в Україні. Його площа складає 2250 квадратних кілометрів. Водне плесо майже дорівнює площі держави Люксембург у Європі, на ньому вмістилося б 35 таких міст, як Кіровоград, чотири Чикаго, два Санкт-Петербурги. Максимальна глибина водосховища – 28 метрів, воно глибше озера Чад у Африці, Великих Солоних озер у Канаді. Ширина водойми – 25 кілометрів, довжина – 150.
Рукотворне озеро зберігає на своєму млистому дні чимало цікавого. Дніпром ще тисячу років тому проходив відомий шлях «з варяг у греки». Ним йшли каравани суден з Скандинавії до Візантії, це був торговий трафік. Історики запевняють, що на дні водосховища ще й тепер можна знайти стародавні скандинавські кораблі. Історія спорудження ГЕС та створення водосховища водночас трагічна і велична за своїми масштабами. Як не дивно, але у повному обсязі вона не відтворена до цього часу.
Немає коментарів:
Дописати коментар